Want to make creations as awesome as this one?

Transcript

«Як солов’їно, в’юнко, п’янко – Замри й душею не диши, То сіє голос Солов’яненко На ніжнім березі душі» (І.Драч)

«Винятковість його як людини полягала в тому, що він завжди говорив про музику… Не знаю жодного співака, який би так дбайливо ставився до свого голосу. Такі тенори народжуються раз на сто років. Зі смертю Анатолія від нас пішла ціла вокальна епоха». (Народна артистка України М.Стеф’юк)

Анатолія Солов'яненка називали українським соловейком і одним з найкращих тенорів у світі. Музика для Анатолія була незмінним супутником життя, яке було сповнене безперервної й напруженої праці над вдосконаленням голосу.

Олександр Коробейченко, оркестр Київської держ. опери під керівництвом В. Я. Йориша, 1935 рік.

Те, що Анатолій став зіркою світового масштабу, величезна заслуга його улюбленого учителя - Олександра Миколайовича Коробейченка, відомого українського оперного співака, що розпізнав у молодому Солов'яненко талант оперного артиста. У нього він вчився десять років – з 1952 по 1962. За цей час учень узяв у свого педагога тисячу уроків вокалу, займався сольфеджіо, історією музики, італійською мовою.

Ця книга стала основою сценарію художнього фільму «Прелюдія долі»

х/ф «Прелюдія долі»

Про нелегкий шлях юнака у велике мистецтво описано в повісті С.Калиничева «Виклик долі», присвяченої Анатолію Солов’яненку, яка вийшла друком у 1985 році.

Італійці визнавали манеру співу Анатолія як свою. У 1965 р. пісня Serate a Mosca у виконанні Солов’яненка потрапила в національний італійський хіт-парад. Вручаючи Почесний Хрест Командора, посол Італії в Україні Д.Бертінетто сказав: «Я в захваті від мистецтва Анатолія Солов’яненка, вважаю, що його виконання італійской музики робить честь батьківщині Верді й Доніцетті». На афіші великого концерту, присвяченому Анатолію Солов’яненку в Італії написані такі слова «У пам’ять людини, яка своїм голосом говорила з усім світом»

Він став майстром вокальної техніки, досконало оволодів усіма секретами найкращої в світі італійської школи.

Солов'яненко співав у найкращих театрах світу. Йому аплодували в міланському «Ла Скала» та в нью-йоркському «Метрополітен-опера». У 1963 р. Солов'яненко переміг у конкурсі молодих виконавців і єдиний з вісімдесяти претендентів з усього СРСР був запрошений на стажування в міланський театр «Ла Скала».

Анатолій Солов'яненко виконує арію співака з опери Р.Штрауса «Кавалер троянди»; запис наживо з Метрополітен опера, 1977 р.

1977 року - Солов’яненко перший український співак, який удостоївся честі брати участь у спектаклях відомого Нью-Йоркського театру опери та балету «Метрополітен-опера». Протягом сезону він візьме участь у 12 спектаклях, які пройдуть з великим успіхом.

Знавці співу визнали його виконання арії герцога вершиною майстерності.

– згадувала перша партнерка Солов’яненка народна артистка Є.Чавдар.

Пісня герцога «Серце жіноче» (Дж.Верді «Ріголетто»)

Квартет «О, красунечко, кохано» (Дж.Верді «Ріголетто»); запис наживо вистави київського оперного театру,

«Партія Герцога увійшла в мою плоть і кров. Здається, збудіть мене вночі, і я зможу проспівати її з буть-якого такту, з будь-якої ноти».

«Він співав просто відмінно, голос звучав красиво, гнучко, виразно. Ну, безумовно, хвилювався, чого дивуватися – перший у житті спектакль! Але всім нам уже тоді було ясно: до театру прийшов талановитий артист, здатний збагатити вітчизняне оперне мистецтво»,

Герцог в опері Дж.Верді «Ріголетто» - дебют молодого співака. Це була одна з найкращих робіт Анатолія.

Тридцять років А.Солов’яненко прослужив на сцені Національного академічного театра опери та балету України ім. Т.Г.Шевченка, за цей час він створив 18 оперних партій.

Речитатив і кантабіле Едгара (Г.Доніцетті «Лючія ді Ламмермур»)

Арія Едгара (Г.Доніцетті «Лючія ді Ламмермур»)

Наступною виставою після дебюту в «Ріголетто» була опера Гаетано Доніцетті «Лючія ді Ламмермур». Партію Едгара, яка стала однією з вершин оперного мистецтва Солов’яненка, співак виконував разом з Є.Мірошниченко, що виконувала партію Лючії.

Дует А.Солов`яненко, Є.Мірошниченко «Застольна» (Дж.Верді «Травіата»)

Дальшою вердіївскою партією Солов’яненка на сцені Київського театру опери та балету став Альфред в опері «Травіата», де партнеркою Анатолія Солов’яненко також була незрівнянна Євгенія Мірошниченко. «Коли співаєш Альфреда, виконуєш колосальну роботу – і на сцені, і вокально, голосом, але однаково залишаєшся тільки в антуражі. Але коли партнерка талановита, то співати Альфреда стає справжньою насолодою».

Манріко (Дж.Верди «Трубадур»)

У Дж.Верді є ще одна опера, яку надзвичайно любив співати Солов’яненко. Це - «Трубадур». Він дебютував в ній в образі поета-трубадура Манріко. Партію Леонори співала Т.Пономаренко. «Серед усіх вердіївських партій, які я співав, Манріко мені імпонує найбільше. Я просто-таки люблю цього героя – мужнього, чесного, шляхетного, відданого коханню і обов’язку».

На початку 80-х Солов'яненко брав участь у «Ріголетто» харківської опери. Тоді особливо аншлагові спектаклі ставили не в старому будинку, а в БК ХЕМЗ.

Наприкінці 90-х Анатолій Солов'яненко ще приїжджав до Харкова. Незадовго до цього концерту співак застудився і виступати йому було важко. Концерт не скасовували.

Арія Каварадоссі (Дж.Пуччіні «Тоcка»)

У 1971 році у Харківському Державному академічному театрі опери та балету ім. М.В.Лисенка в опері Дж.Пуччіні «Тоска» А.Солов’яненко виконував партію Маріо Каварадоссі.

Пісня Петра «Сонце низенько, вечiр близенько" із опери М.Лисенко «НаталкаПолтавка»

Однією з найвідоміших версій пісні Петра в опері «Наталка Полтавка» М. Лисенка стала та, котру запропонував Анатолій Солов'яненко. Саме вона звучить у фільмі, відзнятому за мотивами п'єси І. Котляревського.

Молитва Андрія (С.Гулак- Артемовський «Запорожець за Дунаєм»)

Завдяки своїй майстерності Анатолій Борисович віртуозно виконував партії українських опер. Через арію Андрія (молитва «Блаженний день...») із «Запорожця за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, артист передає невимовну любов та біль за Україну. Нині такого потужного лірико-драматичного тенора ми не маємо.

Відчути, зрозуміти таку високу красу можно лише серцем

Арія Ернесто (Дж.Бонончіні «Грізельда»)

Аріозо Каніо (Р.Леонковалло «Смійся, паяце»)

Арія Калафа (Дж.Пуччіні «Турандот» )

Плач Федеріко (Ф.Чілеа «Арлезіанка»)

Романс Надіра «Cіяли в небі зорі» (Ж.Бізе «Шукачі перлин»)

А.Солов'яненко і Г.Ципола виконують дует Сантуци та Туриду (П.Масканьї «Сільська честь»)

Шедеври оперної творчості Анатолія Солов’яненка

«Чорнії брови, карії очі» (обр. М.Гвоздя)

«Виконуючи народну пісню з естради, — казав митець, — я пропагую її, хочу привернути до неї увагу людей, і поки вистачить сил, я не відступлюся від цього завдання. Українську пісню чудово розуміють в усьому світі. У кожного народу пісня виражає ті ж почуття, що й у нас, — любов до батьківщини, до дівчини, до матері, до природи… Недарма кажуть, що пісня не має кордонів».

Де б не виступав А. Солов'яненко з концертами, він неодмінно включав до свого репертуару українські народні пісні. Він виконував їх особливо задушевно.

Важливе місце в репертуарі Солов'яненка посідали пісні та романси на тексти Т.Г.Шевченка

«Ніч яка місячна» (обр. К.Скорохода);

«Місяць на небі» укр. пісня (обр. О.Міньківського)

«Дивлюсь я на небо» (Л.Александрова, В.Заремба - М.Петренко)

«Повій, вітре, на Вкраїну»(обр. К.Данькевича )

«Ой ти дівчино з горіха зерня»

Тарантелла Дж.Россініу Vigado Concert Hall, 1993

"O sole mio" Neapolitan song 1965

«Santa Lucia» Neapolitan song 1973

"Dicitencello vuje" Neapolitan song

"Non ti scordar di me" Neapolitan song

Анатолій Солов’яненко виконував багато італійський пісень

У 2008 році указом президента України В.Ющенка Анатолію Солов’яненку присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена Держави (посмертно). 21 серпня 2022 року президент України Володимир Зеленський, нагородив А.Б.Солов’яненка Президентською відзнакою «Національна легенда України» (посмертно)

Командор ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» (1998)

Звання «Народний посол України» (1997)

Лауреат загальнонаціональної програми «Людина року» в номінації «Діяч культури та мистецтва» (1997)

Державна премія Української РСР ім. Т. Г. Шевченка (1997)

Почесна відзнака Президента України (1993)

Знак «Шахтарська слава» ІІІ ступеня (1982)

Орден «Дружби народів» (1982)

Ленінська премія (1980, кошти передав у Фонд миру)

Народний артист СРСР (1975)

Народний артист Української РСР (1970)

Заслужений артист Української РСР (1969)

Анатолій Солов’яненко зробив вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва України. За видатні досягнення у цих сферах його було відзначено нагородами та званнями:

На честь А.Солов'яненка названо Донецький національний театр опери та балету. У 2002 р. біля театру, встановлено монумент, покритий сусальним золотом: митця зображено в образі Герцога з опери «Ріголетто» Дж.Верді (скульптор О.Скор, архітектор В.В’язовський).

Вшанування пам'яті співака

Пам'ятник Анатолію Солов'яненку по вулиці Інститутській Києва та меморіальну бронзову дошку з барельєфом артиста встановлено на стіні будинку, в якому знаменитий тенор жив з 1979 по 1999 рр. (скульптор М.Рапай, архітектор В. Дормідонтов).

Пам’ятник на могилі в смт Козин Київської області

А у десяти містах України вулиці названі його ім’ям.У 1999 р. було випущено пам'ятну монету «Анатолій Солов'яненко»У 2000 р. на честь співака названо малу планету 6755. У 2002 р. в смт Козині створено музей Анатолія Солов’яненко.

- Спасибі, що ви були на цьому світі, поруч з нами, і ми маємо можливість чути вас і до тепер! Вічна вам пам'ять та повага!!! - Немає слів, щоби могли передати почуття , які охоплюють душу, серце, коли, слухаю спів цього неперевершеного українського соловейка. - Сльози котяться від гордості та натхнення від золотого голосу та української пісні... - Я живу, поки чую українську мову, чую чарівний сріблястий тембр тенора Анатолія Борисовича і камерне звучання любимої бандури. - Тебе уже нема, але пісні, що ти виконував будуть звучати вічно. Дякувати богу, що в Україні були, єсть і будуть дійсно народні солов'ї - Той випадок, коли прізвище дійсно співпадае з талантом. - Низький уклін великому таланту, не померкне пам'ять про Анатолія Солов'яненка! - Він залишиться для нас назавжди живим. Такі люди не вмирають. - Вічна память, назавжди він з нами хоч мертвий та серед живих. Голос його звучить у Всесвіті, звучить у Вічності..... - Fantastic voice and beautiful song! - Beautiful song !! Beautiful voice !!-Ho i brividi,meraviglioso artista!

Найкращим пам’ятником видатному українцю є любов мільйонів шанувальників таланту Анатолія Борисовича:

Книга буде цікава всім, хто знав Артиста, пам'ятає і цінує його мистецтво, хто шанує класичну музику і пісні свого народу.

Більш докладно ознайомитись з життям і творчістю великого тенора, пропонуємо прочитати книгу А.Терещенко «Анатолій Солов’яненко. Творчий шлях» з фонду нашої бібліотеки. Вона заснована на архівних матеріалах автора та його родини, а також на документальних фільмах, програмах радіо і телебачення, записах бесід з Анатолієм Борисовичем, його виступах, інтерв'ю, листах, спогадах друзів, колег, партнерів, а також численних шанувальників.

Фотографії з книги А.Терещенко «Анатолій Солов’яненко. Творчий шлях»

Матеріал підготували Мавродієва І.М.Конопля Л.М. РЦІ "Харківщина" ХОУНБ

«Сонечко сумує, сонечко страждає, Як скорботи хустку, хмару надіва Люди! Не сумуйте! Він ще заспіває Чуєте, крізь сльози, соловей співа!» (А.Сулима)

Людина живе доти - доки про неї пам’ятають. Анатолій Борисович живе і буде жити в наших серцях. Його любов до України квітне в його піснях і допомагає світові зрозуміти всю красу рідної України, талант і нездоланну силу її волелюбного співучого народу.